опозиція

-ї, ж.

1) Протидія, опір кому-, чому-небудь; протиставлення своїх поглядів, дій або своєї політики іншим поглядам, діям або політиці. Бути в опозиції.

2) Загальна назва партій, груп, які виступають проти правлячої партії, групи або проти політики уряду, а також парламентські фракції цих партій у буржуазних державах. || Група, угруповання в складі однієї партії, що виступає проти лінії її керівництва.

3) У шаховій грі – позиція королів, коли вони протистоять один одному через одне поле шахової дошки.

4) лінгв. Протиставлення двох чи кількох однорідних мовних одиниць для виявлення різниці між ними.